Принципи побудови тарифної політики страхування1. Тарифна політика будується на наступних принципах. Еквівалентність страхових стосунків в країні. Це означає, що ні-то-ставки повинні максимально відповідати вірогідності збитку. Тарифні ставки встановлюються в масштабі територіальної одиниці на 5—10 років. У цьому ж масштабі за вказаний період повинні відбуватися повернення сплачених страхових внесків у вигляді виплат. Даний принцип відповідає єству страхування як замкнутої системи розкладки збитку між учасниками страхового фонду. 2. Доступність тарифних ставок для страхувальника знаходиться в прямій залежності від числа страхувальників і кількості застрахованих об'єктів. Ніж більше коло застрахованих осіб і об'єктів охоплює страхування, тим менша доля в розкладці збитку доводиться на кожного. Це зменшує розмір тарифної ставки, і страхування стає доступнее. 3. Стабільність розмірів страхових тарифів впродовж довгого часу. Якщо тарифні ставки залишаються незмінними протягом багатьох років, у страхувальників зміцнюється упевненість у фінансовій стійкості страхової організації. Навіть у випадках, коли показники збитковості страхової суми поступово знижуються, доцільне розширення об'ємів страхової відповідальності при незмінних тарифах. Підвищення тарифних ставок можливе лише як крайній захід при неухильному постійному зростанні збитковості. 4. Розширення об'єму страхової відповідальності, якщо це дозволяють тарифні ставки, що діють. Дотримання даного принципу є пріоритетним в діяльності страховика, оскільки чим ваговито об'єм страхової відповідальності, тим більше страхування відповідає потребам страхувальника. Розширення об'ємів страхової відповідальності забезпечується зниженням показників збитковості страхової суми. 5. Забезпечення самоокуповування і рентабельності страхових операцій. Воно означає, що страхові внески, розраховані відповідно до тарифу, повинні покривати витрати страховика, забезпечувати об'єм страхових виплат і приносити деяке перевищення доходів над витратами. Таке перевищення може в плановому порядку закладатися в навантаження до тарифної ставки. Але якщо фактична збитковість страхової суми в сприятливому році виявиться нетто-ставки, що нижче діє, то економія має бути розподілена по двох напрямах: до запасного фонду страховика і на поповнення прибутку. Тарифну політику розробляють страхові актуарії — громадяни Російської Федерації, що мають кваліфікаційний атестат і що здійснюють на підставі трудового договору або цивільно-правового договору із страховиком діяльність по розрахунках страхових тарифів, страхових резервів, оцінці інвестиційних проектів з використанням актуарних розрахунків. Атестація страхових актуаріїв набрала чинності з 1 липня 2006 р.
Концепція балансу інтересів учасників страхової діяльності в інвестиційній політиці
Вдосконалення державного регулювання інвестиційної політики — найважливіший напрям формування інвестиційної політики російських страхових організацій. За роки ринкових реформ створена певна правова база для здійснення інвестиційної діяльності страховиків. Проте законодавчі акти...
Дивіться також
Методика розробки страхового продукту
Страховики як в Росії, так і в економічно розвинених країнах рідко удаються до розробки принципово нових страхових продуктів. Зазвичай вони просто модернізують ті, що є. Розробка нового страхового продукту —...
| 
